Лілія Усик – жителька Шполи, мати трьох малих діток, педагог за освітою, та її мама Галина Лоцман — художній керівник Сигнаївського будинку культури, мати чотирьох доньок та чотирьох прийомних синів, — першими розпочали волонтерську діяльність на Шполянщині.
Почалося все зі дзвінка знайомої з Києва. Вона просила допомогти з придбанням необхідних солдатам речей. Так допомога у вигляді продуктів харчування, засобів гігієни, військового спорядження, одягу та взуття почала збиратися в Сигнаївському будинку культури. У Лілії виникла ідея дізнатися про всіх хлопців із району, які знаходяться в “гарячих точках”, та забезпечити їх усім необхідним. Спочатку це були більше десяти осіб, призваних із райвійськкомату. Були ще добровольці, котрі вступили в батальйони Нацгвардії.
Шлях до зони АТО пані Лілія торувала вже в липні 2014 року – мікроавтобуси з причепами поспішали в Чернігівську, Київську, Луганську і Донецьку області. Відвідували Анатолія Головкіна, Віталія Павлова, Василя Сорокіна, Олександра Савінова, Олександра Іщенка, Олега Слободяника, Олега Вихренка, Юрія Косована, Сергія Педченка, Олега Гаращенка, Тараса Дашка, Ігоря Ворожбицького та багато інших. Згодом їх кількість збільшувалася, але ніхто не залишився поза увагою волонтерки Лілії Усик.
Їхати зголошувалися водії-добровольці, власники мікроавтобусів Микола Павловський, Микола Савченко, Олександр Ткалич.
Потреби воїнів у бронежилетах, шоломах, формах, взутті, біноклях, раціях та іншому вдавалося задовольняти. Тендітна і вольова жінка незабаром вже орієнтувалася в цінах та назвах речей, про які досі нічого не знала, — спальні мішки з карематами, рукавиці, балаклави, наколінники і налокітники, портупеї, захисні окуляри і маски-окуляри, біноклі, форма «британка», ліхтарики з зарядним пристроєм, рації, кросівки, берци, генератори та багато іншого. Почала шукати допомогу серед жителів району, підприємців, депутатів.
Першим відгукнувся і надав допомогу Дмитро Кравченко (ГК «ЛНЗ»), який став основним благодійником і фінансував поїздки волонтерів у зону АТО. Його внесок обраховується навіть не в тисячах, а в сотнях тисяч гривень.
До кінця літа Лілії Усик та Галини Лоцман у зону АТО стали систематичними — по декілька разів на місяць. Жителі району масово почали збирати гроші, продукти, діти писали листи солдатам та малювати патріотичні малюнки. У Шполянській райдержадміністрації був створений координаційний центр із забезпечення бійців необхідним обладнанням, засобами індивідуального захисту, особистої гігієни, одягом, продуктами харчування, соціальним супроводом їхніх родин та координації дій, пов’язаних із вирішенням зазначених питань.
Патріотизм та прагнення допомогти українським військовим у районі набрав серйозних обертів. Допомагають всі, хто небайдужий до долі України.
На рахунок благодійного фонду, створеного активом районної організації Товариства Червоного Хреста, надходять кошти від громадян Шполянщини, керівників підприємств, представників бізнесу. Інформація про надходження та витрати коштів постійно висвітлюється на сайті райдержадміністрації в розділі «Благодійність». Координаційний центр налагодив свою роботу так, щоб мобілізовані військовозобов’язані юнаки Шполянщини вирушали на службу повністю забезпечені необхідною амуніцією. Придбання необхідного спорядження здійснюється за допомогою волонтерів, зокрема Лілії Усик, кандидат у депутати до Черкаської обласної ради від “Блоку Петра Порошенка “Солідарність”.
Голова Шполянської райдержадміністрації Володимир Потапенко, який також балотується до Черкаської обласної ради від цієї політичної сили також активно підтримує волонтерський рух у районі. Він особисто неодноразово відвідував шполянських воїнів в зоні АТО, в тому числі — і разом із волонтерами Лілією Усик та Галиною Лоцман.