Дорогі дороги: як виправити ситуацію

Тема стану доріг є одним із основних подразників для мешканців нашої області. Заступник голови облдержадміністрації, кандидат у депутати до Черкаської обласної ради Юрій Сас має власне бачення, як покращити ситуацію.

“Як платник податків та власник авто завжди обурювався їхнім станом, – зазначає він. – Пік обурення припав на закриття частини траси Черкаси-Сміла, що сталося в 2012 році. Далі весь цей жах сприймається ледь не як належне. Люди ставлять питання: ну невже не можна зробити дороги придатними для пересування? Отже, що ми маємо?

Мережа доріг загального користування (за межами населених пунктів) на Черкащині має протяжність більше 7 тис. кілометрів. Із них більше 4 тис. – дороги місцевого значення. Решта – автотраси національного рівня. Обсяг фінансування, яке централізовано (!!!) виділено на утримання цих доріг становить в 2015 році 96 млн. гривень. Це на все. На погашення кредиторської заборгованості минулого року (6 млн грн). На прибирання снігу та піщано-сольову суміш, на викошування бур’янів та прибирання узбіччя, на ямковий ремонт та розмітку. Розпоряджається коштами Служба автомобільних доріг в Черкаській області, яка підпорядковується напряму Києву.

Виконують роботи Черкаський облавтодор (теж підпорядковується Укравтодору напряму) та приватні структури. Облавтодор за замовчуванням виграє великий тендер, його районні філії виконують роботи, Служба автомобільних доріг приймає роботи і закриває акти. Якісь підряди беруть приватники, їхнє коло обмежене. Чи крадуть? Про це непогано було б спитати правоохоронців. Будемо поважати принцип презумпції невинуватості. Але констатуємо, що результат всієї цієї колотнечі навколо жалюгідних копійок – майже нульовий. Дороги погані.

Втім, окрім проблем з утриманням доріг, є ще проблема, пов’язана з їхньою неправильною експлуатацією. Наші дороги взагалі не розраховані на такий рівень навантаження на вісь. Найважчий вантажний транспорт 70-х або 80-х років (більшість наших доріг проектувалося саме тоді) – 10-12 тон. Рекорд нашого часу зафіксований в районі Іллічівська і складає 115 тон. 30 тон – майже норма. 50-60 тон – не рідкість. Причому найстрашнішим для доріг транспортом є КАМАЗ з нарощеними бортами. Під вагою таких монстрів влітку, коли асфальт стає м’яким, утворюються колії, напливи. Навіть щебінь під шаром асфальту стирається в пил, змішуючись з грунтом. Таку дорогу вже не можна врятувати ямковим ремонтом. Вона потребує ремонту капітального, який не передбачений у цьому році взагалі. Такі дороги у нас на Черкащині між Смілою і Кам’янкою, між Звенигородкою і Уманню, між Корсунем і Городищем,між Золотоношею і Софієвкою та в багатьох інших місцях.

Якщо все максимально спростити, то для виправлення ситуації з дорогами треба зробити таке:

1. Докорінно змінити принципи утримання і обслуговування доріг. Дороги місцевого значення мають перейти З ВІДПОВІДНИМ ФІНАНСОВИМ РЕСУРСОМ на баланс місцевих органів влади. Для початку – ОДА/РДА, згодом – об’єднаним громадам.

2. Повернути або започаткувати практику створення захищених дорожніх спецфондів у місцевих бюджетах, особливо на районному та обласному рівні. Спрямувати туди як кошти від паливного акцизу, так і цільові субвенції з державного бюджету.

3. Запровадити прозору систему закупівель послуг у приватних або комунальних підприємств, де критеріями будуть якість робіт, технологічна відповідність та ціна.

4. Сміливо йти на використання нових технологій у дорожньому будівництві: холодний ресайклінг, ділянки з монолітних та модульних бетонних конструкцій, ґрунтобетон на другорядних мало експлуатованих дорогах. В області немає фахівців, здатних на це? Шукати по всьому світу. Конкуренція або вб’є неефективні підприємства, або змусить їх стати конкурентоздатними.

5. Надавати більше уваги елементам дороги, які покликані зменшувати аварійність: дорожня розмітка, відбійники, освітлення тощо.

Все це можливо тоді, коли з галузі буде повністю прибраний корупційний фактор. Окрім створення прозорих правил гри, необхідні також професійна, некорумпована служба замовника і пильна увага правоохоронних органів. Умови майже ідеальні, але нічого нереального в цьому немає. Була б воля.

Наостанок хотів би навести цитату з роману Маріо П’юзо «Хрещений батько», в якій описується один з Н’ю-Йоркських мафіозо та його кримінальний бізнес: «Прибув Антоні Страччі, що контролював район Нью-Джерсі й доки в західній частині Манхеттена. Він прибрав до рук гральні кубла в Нью-Джерсі і мав сильний вплив в апараті демократичної партії. Парк його вантажних машин давав великі прибутки насамперед тому, що шофери і їздили з великими перевантаженнями, не боячись шляхової інспекції. Ці вантажні машини допомагали розбивати дороги, а потім його шляхово-будівельна фірма, яка мала вигідні контракти з урядовими установами, ремонтувала ці пошкоджені дороги. Чиє серце не потішилося б, спостерігаючи таку вправність, коли одна вигідна «справа» породжує другу». Тобто людство вже стикалося з такими проблемами, не будемо винаходити велосипед.