У серпні минулого року 35-річний Віталій Паламарчук з Христинівки пішов добровольцем на Схід разом зі своїм товаришем, якого призвали до армії. Служив у складі другого батальйону 79-ої десантно-штурмової бригади. До того часу він працював головним інженером на залізниці. Вдома на нього чекала дружина та 12-річний син. За плечима бійця більше півроку війни і важких спогадів, які назавжди залишаться в пам`яті. Після демобілізації чоловік повернувся на свою роботу.
Віталій – «кіборг» із Донецького аеропорту, у пеклі якого побував двічі. Першого разу тримав оборону на диспетчерській вишці аеропорту майже два тижні. Завдання полягало в тому, щоб забезпечити безпеку конвоям на сам аеропорт і не віддати саму будову ворогам. Ніхто нікого не питав, ніхто нічого не обирав. За збігом обставин саме рота Віталія Паламарчука туди заступила. В аеропорту бої йшли щоденно.
Вдруге Віталію Паламарчуку довелося захищати аеропорт уже коли не було диспетчерської вишки, і термінали були розбомблені. Він брав участь у підриві злітної смуги. Про підрив здогадалися, вже коли були на самій злітній смузі. Про те, що в колоні була вибухівка, дізналися вже на самій злітній смузі.
«За рік багато чого запам’яталося, – згадує Віталій Паламарчук. – Пройшов весь той шлях, який був написаний. Це і конвої, і перебування в польових умовах, у бойових діях. Дуже багато чого трапилося за рік, що минув. Нічого хорошого, крім друзів, я там не бачив. Позитивним можна назвати той час, коли було тихо, коли ми зустрічали або проводжали хлопців під час ротацій, коли всі були, слава Богу, живі, здорові та неушкоджені».
З нагоди святкування Дня Перемоги Віталія нагородили пам`ятним нагрудним знаком «За Україну, за її волю».
Нині Віталій Паламарчук очолює Христинівську районну організацію партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Має чимало друзів у громадських формуваннях, які активно борються з корупцією, займаються волонтерством. Спільно з ними планує реалізуєвати багато корисних проектів. Допомагатиме будувати нову країну, правову державу.